Мода на лотерею примхлива. У невдалі роки, коли виграші невеликі, а гаманці порожні, публіка втрачає інтерес — і організатори часом не можуть окупити навіть витрати на друк квитків. Але коли накопичуються джекпоти, коли на горизонті маячать суми з вісьмома нулями і більше, розчарування наче й не було: в квиткові каси шикуються черги, а в новинах, здається, немає теми яскравіше чергового розіграшу! Зараз саме такий період.
Зараз у США дві великі лотереї накопичили величезні суми призових — понад 200 мільйонів доларів. І це ще не межа, бо є ймовірність, що цифра продовжуватиме зростати (за правилами американської лотереї джекпот накопичується необмежено довго). Гарячковий настрій, що панує зараз в англомовному інформпросторі, річ звичайна і зрозуміла, але з неї можна витягти дещо корисне. Справа в тому, що поряд із незліченними роздумами, як краще виграти, лотерейна лихоманка несе із собою і тисячі рецептів того, як виграш більш-менш гарантувати. І серед них дійсно є кілька порад, до яких гріх не прислухатися. Ось три найбільш слушні.
ПОРАДА ПЕРША
Порада стосується математичного очікування виграшу. Кожному, хто навіть у першому наближенні вивчав тему азартних ігор, відомо, що слід уникати участі в іграх, очікування виграшу в яких негативне. Дуже сильно спрощуючи (балансуючи на межі математичної коректності), математичне очікування — це середній виграш, із яким ви залишитеся, якщо зіграєте в гру дуже багато разів. І, звичайно, в переважній більшості узаконених ігор на гроші величина ця негативна по відношенню до початкового капіталу, що означає, що середньостатистичний гравець виходить із гри з меншою сумою, ніж приніс: так, власне, організатори ігор заробляють. Такі ігрові автомати, рулетка, карткові ігри (за винятком блекджеку, де існує виграшна стратегія).
Регулятори, що наглядають за іграми, вимагають лише, щоб очікування не йшли в область негативних значень занадто сильно — інакше кажучи, намагаються не допустити виникнення у гравців почуття, що їх надурили. На практиці це виглядає так: у Powerball квиток, при ціні в 2 долари, в середньому принесе гравцеві виграш приблизно в 1 долар, але дає невеликий шанс (один із десятків або сотень мільйонів) виграти десятки і сотні мільйонів. І цього достатньо, щоб залучити мільйони гравців. В середньому, до речі, в розвинених країнах у лотереях бере участь кожен п’ятий.
ПОРАДА ДРУГА
Мало хто знає, що в лотереях із накопичувальним призовим фондом очікування виграшу здатне рости і навіть переходити нульову позначку. Математика тут непроста: потрібно врахувати не тільки шанс вгадати правильну комбінацію чисел, але і розмір призових, кількість проданих квитків, податки, всілякі обмеження, що накладаються регуляторами. Але в загальному і цілому момент, коли середньостатистичний лотерейний квиток здатний принести гравцеві більше, ніж той на нього витратив, дійсно наступає.
Втім, якщо ви знайомі зі статистичними інструментами (мені пригадуються вільні GNU R, Octave і Scilab), то можна не чекати слушного моменту, а спробувати поліпшити шанси на виграш самостійно. Це порада номер два — і вона стосується якості випадкових послідовностей, що застосовуються в лотереях.
Очевидно, що організаторам лотерей необхідно генерувати максимально якісні послідовності випадкових чисел. Однак практика показує, що це не завжди вдається. Регулярно спливають історії (наприклад, піднята з архівів історія канадського геолога-статистика Мохан Шрівастави, який «зламав» не одну лотерею) про те, як люди, що керуються здоровим глуздом і мають досвід обробки сирих даних, знаходять у квитках залежності, значно збільшують ймовірність виграшу. Скажімо, накопичивши певну кількість квитків якоїсь моментальної лотереї («зітри і виграй») і зіставивши відкриту інформацію на квитках (порядковий номер, відкрита частина ігрової послідовності, штрих-код і ін.) із закритою (захованою під шаром, що стирається), іноді вдається виявити залежність між тим та іншим — хоч існувати її, звичайно, не повинно.
Чому таке відбувається? Іноді через погано продумані алгоритми генерації квитків. Іноді через втручання у роботу ГСЧ зловмисників: у Штатах вже кілька років не вщухає скандал навколо колишнього керівника служби безпеки Multi-State Lottery Association (цій конторі належить Powerball) Едді Тіптона. Тіптон зумів впровадити в комп’ютери, які генерують випадкові послідовності для деяких лотерей, свою «закладку» і змусив видавати потрібні йому числа. Пожити на широку ногу він, правда, встиг мало, сів у в’язницю, але істинний масштаб його махінацій не визначений і досі. Чим це добре для рядових гравців? Такого роду невипадкові спотворення теж можна виявити статистичним аналізом.
ПОРАДА ТРЕТЯ
Нарешті, третя порада, пов’язана з якістю випадкових послідовностей, що генеруються самими гравцями. Вам повинно бути відомо, що Homo sapiens не в змозі генерувати якісні послідовності випадкових чисел. Ось чому, наприклад, паролі не рекомендується вигадувати самостійно. Навіть вдаряючи по клавіатурі навмання, із закритими очима, ви справите лише досить посередню серію символів, у якій гарантовано будуть виявлені залежності, що ослабляють її стійкість до злому (руки працюють поперемінно: ліва частина клавіатури, права; символи швидше за все відповідають сусіднім клавішах і т. п.) Те ж справедливо і для лотерей.
Сам по собі факт того, що ви раз від разу будете ставити на одне і те ж «щасливе» число або комбінацію чисел, ваших шансів виграти не зменшить. Лотерейний автомат випадковий, у нього немає переваг. Так що, повторюся, ставка на «щасливе» число шансів виграти не зменшить. Зате може зменшити особисто ваш виграш. Тому що серед мільйонів гравців майже напевно знайдуться ті, хто теж вибрав ваше число або ту ж комбінацію, утворену будь-якими взятими із життя цифрами: віком, номером телефону, популярним фільмом тощо. Тож, якщо вже довелося грати, подбайте, щоб вибрані вами числа були по-справжньому випадкові. Найпростіше зробити це, скориставшись відповідним мобільним додатком.
