Щоб зрозуміти, як діє генератор випадкових чисел, потрібно розібратися в тому, як він влаштований і на чому базується його робота. Генератор чисел створює певний порядок абсолютно незалежних один від одного чисел, ґрунтуючись на певних параметрах розглянутого елементу і процесу дії. У зв’язку з тим, що мова йде про випадкові числа, параметри змінюються хаотично.

ТЕОРІЯ ВИПАДКУ

Існує багато поширених і досить примітивних прикладів, на яких можна розглянути генератор чисел: підкидання монети, кидок грального кубика тощо.

В роботі генератора випадкових чисел активно задіяна низка теорій (зокрема, теорія хаосу). З цим і пов’язана абсолютна непередбачуваність випадання тієї чи іншої кульки з лототрону. Однак варто зазначити, що і в науці такий апарат відіграє важливу роль: насамперед для статистичних досліджень.

То що ж таке випадковість і як її створити?

Основною умовою, вкрай важливою для дотримання правильних і чесних принципів роботи системи ГВЧ, є абсолютно рівна ймовірність на випадіння будь-якого з можливих чисел, які тільки можуть випасти в створеній системі. При цьому дотримується повна незалежність від того фактору, які ще числа випали до або після цього.

Це можна пояснити простішою мовою: в генераторі випадкових чисел просто не можна вибудувати порядок і залежність випадіння цифр. Припустимо, якщо ви кидаєте перший раз шестигранну гральну кістку, то у вас може випасти абсолютно будь-яке число від 1 до 6 з однаковою ймовірністю 16, 6%.

І незалежно від того, яка цифра випала, вона з аналогічною ймовірністю може повторно випасти при другому, сотому, тисячному кидках.

Також існує генератор псевдовипадкових послідовностей. Незважаючи на те, що на перший погляд в ньому теж очевидна відсутність закономірностей, подібний генератор із кінцевим числом внутрішніх станів повториться, хоча це може статися після дуже тривалого часу.

МЕТОД РОЗПОДІЛУ

Тисячі українців регулярно грають у лотерею. Особливо високим попитом користуються розіграші, в яких потрібно вгадати кілька номерів із загальної кількості доступних. У прагненні перемогти в лотерею даного типу, багато шанувальників лотереї застосовують різні стратегії. Зокрема, високою популярністю серед учасників розіграшів, які обирають числа, користується метод нормального розподілу, особливості якого будуть представлені нижче.

Розібратися в суті вищевказаної стратегії допоможе наочний приклад. Зокрема, в лотереях, в яких потрібно послідовно вгадати 6 номерів із 36, за статистикою найменші шанси на перемогу мають гравці, які вибирають комбінації з крайніх чисел (1, 2, 3, 4, 5, 6 і 31, 32, 33, 34, 35 і 36). Суми вищевказаних рядів складають 21 і 201 відповідно.

Отримати їх можна лише в результаті вибору єдиної наявної комбінації.

Згідно з математичною моделлю найбільші шанси на перемогу будуть мати ті ряди, сума чисел яких дорівнює середньому арифметичному мінімального і максимального порогу ((21 + 201) / 2 = 111). Іншими словами, гравці, що вибрали будь-які комбінації з 6 номерів, сукупне значення яких дорівнює 111, матимуть порівняно високі шанси на перемогу.

Існує ще одна інтерпретація методу нормального розподілу, яка використовується у виборі лотерейної стратегії. Не секрет, що багато людей заповнюють сітку номерів у квитку у вигляді певного узору. Зокрема, високою популярністю серед гравців користуються комбінації чисел, що відзначаються по діагоналі та вертикалі. Якщо обрані ряди виявляться виграшними, приз буде розділений серед великої кількості переможців.

Гравцям, які бажають застрахувати себе від попадання в дану ситуацію, слід уникати заповнення сітки номерів лотерейного квитка вищевказаними способами. Також відповідно до теорії нормального розподілу потрібно відмовитися від вибору чисел, що містяться в першій половині. Більшість гравців заповнюють квитки зверху вниз, і найчастіше основна кількість номерів залишаються зазначеними саме у верхній частині поля.