Протягом багатьох століть люди грають у лотереї. В очікуванні жаданого призу з азартом стирають захисний шар або ж із хвилюванням і трепетом заповнюють лотерейні квитки, відзначаючи в них «щасливі числа». З моменту появи лотереї гравці неодноразово намагалися вирахувати формулу успіху. Історія лотереї знає безліч систем гри. Найпопулярніші з них — числові або математичні.
СИСТЕМИ ГРИ: ВДАЛІ Й НЕ ДУЖЕ
«Найбільше мистецтво життя полягає в тому, аби ставити якомога менше, а вигравати якомога більше», — вважав англійський поет Семюел Джонсон. З ним згодні й багато шанувальників лотереї. Кожен із них, напевно, не раз задавався питанням: як виграти мільйон? Відомо, що деякі гравці, заповнюючи лотерейні білети, обирають не випадкові цифри, а лише ті, в яких впевнені. Вони кажуть, що використовують власну систему гри. Звичайно, більшість подібних систем не приносять любителям особливого прибутку, але є і такі схеми, завдяки яким вдається виграти в лотерею мільйони.
Основні системи гри в лотерею умовно діляться на інтуїтивні й математичні. Останні мають під собою математичну основу, а перші, як правило, будуються на прикметах і здогадах.
Треба визнати, що інтуїтивні системи гри деяким щасливчикам допомагали виграти. Але більшість із тих, хто вважає за краще грати за системою, обирають розрахунок. Перш ніж вирушити за лотерейними білетами, вони детально вивчають історію розіграшів, аналізують комбінації, будують математичні системи гри в лотерею.
МЕТОДИКИ «ПІДКОРЕННЯ» ЛОТЕРЕЙ
Прорахувати ймовірність виграшу в лотерею намагався ще Піфагор. Чимало наукових праць присвятив цій темі Алан Крігман, який намагався вирахувати шанси окремого гравця на виграш у лотерею Кено. На його думку, цей шанс безпосередньо залежить від кількості ставок, зроблених гравцем, простіше кажучи, чим більше лотерейних квитків він заповнить, тим вище ймовірність його виграшу.
Цю теорію у 1992 році на практиці підтвердив інший математик — Стефан Мендель. Його розрахунки допомогли зірвати джекпот лотереї штату Вірджинія синдикату з 2,5 тисячі осіб. За підрахунками вченого, в лотереї, розіграш якої проходив за схемою «6 із 44», виходило лише 7 059 052 неповторних числових комбінацій. Якщо відзначити в квитках їх усі, то обов’язково вдасться виграти. Правда, доведеться витратитися на квитки — по 1 долару за кожен, разом — трохи більше 7 мільйонів доларів.
Учасники синдикату просто дочекалися, коли джекпот гри значно перевищить заплановані витрати, потім почали грати в лотерею. Кілька тисяч гравців стали організовано скуповувати лотерейні квитки в точках продажів і в онлайн-магазинах. На це пішло 72 години, але це було того варте! Шанувальникам математичного розрахунку вдалося виграти в лотерею більше 27 мільйонів доларів, приблизно по 10 тисяч на кожного гравця.
Ще одна популярна математична система гри в лотерею — частотний аналіз. Даний метод заснований на тому, що в кожній грі є «гарячі» (випадають найчастіше) і «холодні» (випадають найрідше) номери. Вони обчислюються за допомогою аналізу результатів попередніх ігор. Потім гравець, у залежності від власних уподобань, ставить або на «гарячі», або на «холодні», або комбінує. В історії лотерей відомі випадки, коли така система допомагала виграти. Наприклад, Джейни Каллус із Техасу, використовуючи частотний аналіз для гри в місцеву лотерею, зірвала джекпот 21,8 мільйонів доларів.
Ще один варіант використання математики для гри в лотерею: повна («барабанна») і неповна системи. Барабанна система гри зводиться до того, щоб використовувати всі можливі комбінації обмеженого діапазону чисел. Наприклад, якщо потрібно вгадати 6 чисел, беруться мінімум 7 будь- яких номерів, що зустрічаються в лотереї, з них складаються 7 комбінацій. Виходить наступне:
- 1, 2, 3, 4, 5, 6
- 1, 2, 3, 4, 5, 7
- 1, 2, 3, 4, 6, 7
- 1, 2, 3, 5, 6, 7
- 1, 2, 4, 5, 6, 7
- 1, 3, 4, 5, 6, 7
- 2, 3, 4, 5, 6, 7
Числа в комбінаціях повторюються, неначе «прокручуючись у барабані», тому й система гри отримала відповідне ім’я. Повною її називають, бо використовуються всі існуючі комбінації обраних чисел. Можна здогадатися, що грати в лотерею за такою системою досить дорого, бо потрібно купувати багато квитків. Щоб скоротити витрати, гравці створили неповну систему.
Неповна система гри в лотерею відсікає деякі варіанти комбінацій на розсуд гравця. Наприклад, якщо потрібно вгадати всі ті ж 6 цифр, відповідно до неповної системі складається тільки 5 комбінацій з 7 номерів:
- 1, 2, 3, 4, 6, 7
- 1, 2, 3, 5, 6, 7
- 1, 2, 4, 5, 6, 7
- 1, 3, 4, 5, 6, 7
- 2, 3, 4, 5, 6, 7
Шанувальники даних схем гри додають, що стовідсоткового виграшу системи все ж не гарантують, але призи третього і четвертого порядку допомагають вигравати часто.
«ЗА» І «ПРОТИ» МАТЕМАТИКИ В ЛОТЕРЕЯХ
Математичні системи гри в лотерею мають і прихильників, і супротивників. На користь їх використання свідчать деякі приклади великих виграшів в історії лотерей і той факт, що гра по системі збільшує залученість гравця в процес, змушуючи його регулярно робити ставки, а це часто призводить до виграшів.
Проти математичних систем для гри в лотерею виступають вчені. Вони взагалі стверджують, що пророкування в лотереї — справа невдячна і ймовірність виграшу в лотерею прорахувати неможливо. Доктор фізико-математичних наук, професор Петро Задерей впевнений: номери куль, які випадають на лототроні, є випадковими величинами, що не піддаються математичного аналізу. Ще один математик — Павло Лур’є стверджує, що ймовірність виграшу в лотерею визначається випадковим чином і шанси кожного гравця абсолютно рівні.
Однак не варто забувати, що і вчені мужі іноді помиляються, а багато великі відкриття спочатку не сприймали всерйоз. Можливо, саме вам вдасться винайти власну систему розрахунку ймовірності виграшу в лотерею. Головне — грати і не здаватися, якщо не вийшло зірвати куш із першого разу. А як грати в лотерею, за допомогою математичних систем, або власної інтуїції — кожен вирішує сам.
