Вигравати у «» — це завжди щастя. Виграти великий приз — щастя у квадра­ті. А виграти великий приз напередодні Нового року — це, мабуть, абсолютне щастя учасника лотереї. В усякому разі, нам так здається. А що відчувають самі переможці, чи розділяють вони нашу думку? Минулого тижня нашим кореспондентам вдалося взяти інтерв’ю у двох головних героїв 1114 тиражу: 378‑го мільйонера «ЛотоЗабава» і першого переможця новорічної акції. Читайте й переймайтеся їхніми непересічними відчуттями та емоціями.

Я ДВА ДНІ РАДІЛА І ПЛАКАЛА

«Велика гра» 1114 тиражу завершилася виграшем 1 000 000 гривень учасником із Івано-Франківщині. Щасливою власни­цею виграшного білета виявилася пенсіо­нерка пані Софія.

Вітаємо з передноворічною пере­могою, пані Софіє. Як Вам вдалося так вчасно виграти мільйон — точно під яли­ночку?

— Хіба ж я знала, що це станеться саме зараз, напередодні свята? Просто робила все, що могла, купувала білети, тиражів не пропускала.

І давно Ви так робите?

— Я інколи чула по телевізору й читала в газеті, що люди беруть участь у «Лото-Забава» з самого першого тиражу. Думаю, що таких небагато, і я серед них. Повіри­те — жодного разу не пропустила розіграш!

Багато білетів купуєте?

— Найчастіше по 2–3 на тиждень. Цього разу взяла три, з «Парочками».

Прицілювалися в акційний приз?

— Була така мета, зізнаюся. А вийшло ось як — виграла мільйон.

Момент істини для ветерана «Лото-Забава», чи не так?

— Це Ви красиво сказали, а я в той мо­мент просто розплакалася від щастя. І потім два дні раділа і плакала, дві ночі не спала. Нарешті можна буде не рахувати пенсійні копійки, а жити спокійно, у достатку. Ви на­віть не уявляєте, наскільки я та мій чоловік Володимир вдячні «Лото-Забава». Ми вдвох граємо, розіграші дивимося, завжди з задо­воленням слухаємо та дивимося на краси­вих, веселих ведучих, Олю і Толю. А зараз ми такі щасливі, що й не передати.

Можете передати через нашу газе­ту все, що відчуваєте та думаєте, всі ваші емоції.

— Якби ж я це вміла. Але я людина про­ста, все життя працювала на простих ро­ботах, красиво розмовляти не вмію. Скажу так, коли я почула номер виграшного білета і побачила, що це наш білет, то начебто по­молоділа років на 40. А зараз, до речі, мені майже 70.

Ви берете участь у «Лото-Забава» вже 21 рік, мабуть, за цей час вже були вагомі виграші?

— Так, для нас і 1 000 гривень — це ва­гома сума, декілька разів вигравали такі гроші. Та хіба можна їх порівняти з мільйо­ном?!

Звичайно, не можна. Що будете ку­пувати собі, кого порадуєте подарунка­ми?

— Дітей та онуків у нас, на жаль, немає, порадуємо племінників. А нам із чоловіком багато не треба, хочеться просто пожити в достатку. Ми люди віруючі, тому частина грошей піде на церкву. Ми і лотереї вдячні, і Богові вдячні, адже без його допомоги ні­чого б не сталося. Ми в це віримо.

ДЕВІЗ «ДАРУЙ УДАЧУ!» — СПРАЦЮВАВ!

За результатами комп’ютерного жереб­кування додаткових акційних комбінацій першим переможцем новорічної акції було названо щасливчика, який придбав білет «Лото-Забава» 1114 тиражу в місті Конотоп Сумської області. Було б логічним припу­стити, що перші акційні 100 000 гривень виграв житель Конотопа або його околиці. Насправді ж щасливчиком виявився меш­канець української столиці пан Андрій!

Яким чином білет із Конотопа по­трапив до ваших рук, пане Андрію?

— Дружина подарувала. Моя Валентина, хоча сама й не дуже цікавиться лотереями, з повагою ставиться до мого хобі й частень­ко купує для мене білети «Лото-Забава». А цього разу сталося дуже цікаво. Вона їз­дила у справах до Конотопу і там вирішила купити білети, щоб подарувати до мого дня народження. Я народився 13 грудня 1958 року, і моє свято випало на неділю. Того ж дня пройшов черговий лотерейний розі­граш, в якому я виграв 100 тисяч.

Додаткові акційні комбінації дру­жина відправляли, чи це вже була ваша робота?

— Я сам відсилав, справа знайома. Я ж не пропустив жодної акції, а в «Лото-Забава» граю з грудня 1999 року! Пам’ятаю мій перший, різнокольоровий білет, а потім «понеслося» — жодного тиражу не було, щоб я залишився без білетика. За правило, купує 5 білетів на тираж, коли проходить акція — по 10. А вигравати якось не дуже вдавалося.

Мабуть, доля очікувала на слушний момент?

— Виходить, що так воно і є. Виграти таку значну суму в день народження та ще й під Новий рік — це дорого коштує!

Незвичні відчуття, сильні емоції?

— Ще б пак, важко навіть із чимось по­рівняти. Як зараз говорять, це було дійсно круто!

100 000 гривень — це для Вас великі гроші?

— Великі, як майже для кожного пенсіо­нера. Але я легко, з задоволенням витрачу їх на новорічні подарунки для своїх улю­блених онуків, Дениса та Софійку. Йому 6 років, їй — 3, вони дуже люблять дідусеві подарунки. А мені — справжнє щастя!

В історії виграшу пана Андрія цілком ви­правдався девіз новорічної акції — «Даруй удачу!». Можливо, дружина нашого героя навіть і не чула цей девіз, але зробила все вірно — подарувала чоловікові удачу ра­зом із білетами «Лото-Забава». Беріть за приклад, шановні друзі, — даруйте на свята лотерейні білети вашим близьким. І не за­бувайте про новорічну акцію «Додатково 100 000 гривень на подарунки!». Два ща­сливчики вже виграли призи, а попереду ще три акційні розіграші: 27 грудня, 4 та 10 січня. Кожного разу на кону — додаткові 100 000 гривень!

Бажаємо удачі, здоров’я, щастя!