У літньому віці навіть щастя має присмак гіркоти.

– Ех, якби нам такі гроші та років 20 назад! – хитала головою Ірина Григорівна.

– Досить тобі скаржитися, півмільйона гривень виграли, на нас, можна сказати, вся Україна працювала, то хіба зараз час плакатися? Та й 20 років тому «Лото-Забава» і в проектах ще не існувала.

Дмитро Григорович правий, коли виграєш «Джек Пот», треба радіти. Навіть якщо тобі за 70 і ти пенсіонер, інвалід. Тим більше, що до виграшу йшов з 1-го тиражу улюбленої лотерейної гри, незважаючи на невдачі, докірливі погляди близьких. А удача, справжня, велика прийшла до переможця саме в день його народження. І не дуже хотів купувати білет у той день, але розповсюджувач умовив:

– Бери, Дмитре, обов’язково зробиш собі гарний подарунок.

Про «хрещеного батька» своєї перемоги Дмитро Григорович розповідає з особливою теплотою:

– Він на десять років старший за мене, війну пройшов, теж інвалід, а працює, ще й як активно. Все про лотереї роз’яснить, порадить, як грати. Душевний чоловік Іван Мотуз.

Сам переможець 167-го тиражу «Лото-Забава» багато років працював токарем в «Сільгосптехніці», виростив разом із дружиною трьох дітей, зараз чотирьох онуків має. Ось для них й згодиться лотерейний виграш, щоб вивчилися, людьми стали, жили в достатку.

Найперше, на що підуть виграні гроші, – будівництво оселі для усієї родини. Великого й теплого українського будинку в звичайному типовому селі Чернівецької області.

І чим більше простих людей виграватиме в народній лотереї «Лото-Забава», тим більше добротних і теплих будинків з’являтиметься на українських просторах.