На початку 2005 року Італію охопило національне лотерейне божевілля. Багато гравців у кожному розіграші Lotto ставили на номер 53, але … раз по раз зазнавали невдачі. Схильність до одного числа пояснювалося просто: номер 53 останній раз випадав аж у травні 2003 року, тобто майже два роки тому.
Азартні італійці потрапили під вплив «помилки гравця» (або помилковий висновок Монте-Карло), коли учасник упевнений, що події пов’язані між собою і ймовірність наступного результату залежить від попередніх. Всім здавалося неймовірним те, що номер 53 так довго не з’являвся, і тому він очікувався у кожному новому тиражі.
Походження назви «помилковий висновок Монте-Карло» пов’язане з реальним історичним прикладом — 18 серпня 1913 року в казино кулька 26 разів поспіль випадала на чорне. У міру того, як росла серія, гравці просадили мільйони, ставлячи на червоне, оскільки багато хто був упевнений в тому, що воно точно випаде наступного разу.
За 11 місяців 2004 року італійці витратили на азартні ігри (Lotto, Superenalotto, Tris, Totip та ін.) близько 23 млрд. євро, причому майже половина суми пішла саме на Lotto.
Масштаб лотерейної епідемії, що охопив Італію, буде наочнішим, якщо озвучити суму ставок на 53: за весь час лотерейної гонки гравці витратили 3,5 мільярди євро. Три з половиною мільярди на одне число! У січні 2005‑го половина всіх ставок в Lotto була на номер 53.
У Lotto зразка 2005 року, яка є спадкоємицею Генуезької лотереї 1576‑го року, використовувалося 10 лототронів, які символізували італійські міста — Барі, Кальярі, Флоренція, Генуя, Мілан, Неаполь, Палермо, Рим, Турін і Верона. Кожен лототрон видавав 5 номерів (із 90), розіграші проходили двічі на тиждень. Варіанти ставок були різні, в тому числі можна було ставити будь-яку суму на один номер. Саме тому число 53, що не випадало місяцями, викликало такий ажіотаж — багато хто грав, використовуючи тільки його, припускаючи, що 53 нарешті з’явиться.
Наростаючий ажіотаж викликав хвилю фінансових потрясінь, все це активно тиражувалось у газетах, на радіо та телебаченні:
- домогосподарка з Фрозеноне поставила на номер 53 в цілому 53 000 євро і їй довелося звернутися до лихварів, щоб покрити витрати на гру;
- інша італійка, яка мешкає недалеко від Ліворно, програла 50 тисяч євро, використавши при цьому незабезпечені чеки. В результаті їй довелося тікати з міста;
- близько 50‑ти осіб втратили свої домівки, збанкрутували в результаті ставок на номер;
- банківський службовець витратив мільйон євро (!), використовуючи гроші з рахунків клієнтів.
Справа доходила до справжніх трагедій:
- 58‑річна домогосподарка Марія втопилася в морі біля Тоскани після того, як витратила всі сімейні заощадження. Її тіло знайшли наступного дня.
- 56‑річний Франко Грассі, заздалегідь підготувавшись (віддавши напередодні собаку, відключивши телефони і відчинивши двері свого будинку), застрелив дружину, 27‑річного сина, а потім і себе. Причиною стали програші в лотереї.
Лотерейна епідемія, що охопила Італію, стала настільки серйозною, що група споживачів Codacons закликала уряд «залити вогонь водою» і заблокувати ставки на 53. Досі влада не робила ніяких дій, щоб заблокувати ставки на проклятий номер або якимось іншим чином обмежити азартні ігри. Правда, їх небажання частково можна пояснити — саме уряд отримував основну вигоду від проведення лотерей.
Навіть авторитетний італійський кардинал — Енніо Антонеллі з Флоренції, закликав співгромадян до помірності, стверджуючи, що люди не повинні погіршувати свою одержимість азартними іграми. Тим не менш, ні церква, ні уряд не могли всерйоз сподіватися приборкати звичку, до якої італійці схильні ще з 16‑го століття.
